Диктанти розташовані в порядку вивчення тональностей: До, Соль, Фа, Ре мажор та ля мінор. Вони поділяються на такі види:
- з пропущеними нотами (№№ 1–4, 8, 12, 14, 15, 19, 22, 23, 29, 32, 34, 38, 44, 48);
- з дописуванням нот до заданого ритму (№№ 5, 6, 10, 20, 27, 35, 41, 42, 46, 47);
- з дописуванням ритмічного рисунка до мелодії (№№ 11, 17, 18, 25, 26, 31, 40, 43);
- диктант з підказками (№№ 5, 6, 10, 24, 35, 46, 48);
- диктант з помилками (№№ 7, 9, 13, 21, 28, 33, 36, 39, 49): кількість помилок вказана; елементи, що потребують змін позначені малюнками);
- диктант-пазл (№№ 16, 30, 37, 45, 50).
Цікавою формою роботи є тембровий диктант (№№ 14–17, 22, 23, 25, 27, 31, 34–36, 38–40, 44, 48, 50).
Кожне відео розпочинається з рекомендаціями до написання на фоні гами. Далі звучить настройка на тональність, пульс та тричі сам диктант. Між прослуховуваннями варто робити паузу — 1–3 хвилини. Під час прослуховувань намагайтеся запам’ятати мелодію, а між прослуховуваннями — співайте мелодію вголос або про себе, намагаючись її згадати. Для співу використовуйте будь-який зручний склад, наприклад «та». Якщо ви не встигаєте виконати завдання за рекомендовану кількість прослуховувань, збільште їх.
Записаний диктант може стати матеріалом для подальшого розвитку музичного слуху. Робота в цьому напрямку може включати спів диктанту напам’ять з тактуванням, відтворення його з пам’яті на музичному інструменті, транспонування в різні тональності, складання варіацій.
ЗМІСТ
До мажор 4
Соль мажор 7
Фа мажор 8
Ре мажор 9
Ля мінор 11
Гами з елементами 13
